Оксана Забужко: у 1997 тих видавців, які займалися українською книжкою, на Донбас уже не пускали
Українська письменниця, поет та есеїст Оксана Забужко в інтерв’ю для LB.ua нагадала українцям, що Донбас готували під державу-агресора ще в дев’яностих роках минулого 20 століття та про важливу роль української діаспори у формуванні відновленої незалежності України.
“А “припасла” нам та умовна Канада набагато більше, ніж “жовто-блакитний” і уенерівські клейноди. Найпоказовіший приклад: “Історія України” Ореста Субтельного. Коли Радянський Союз падає – ось вона, незалежність, – а в нас навіть підручника своєї історії немає! Три роки школярі по Субтельному вчились. І учень Агатангела Кримського Омелян Пріцак, і Шевельов, що негайно включився в наукову роботу в Україні, – це люди зі світовими іменами, які тут у дев’яності розбудовували нам галузі, яких у нас після розстріляних 1920 не було. Підхоплена жива нитка пам’яті, відновлений зв’язок часів”, – зазначила вона.
“У 1997 році тих небагатьох, по пальцях перелічити, видавців, які займалися українською книжкою, на Донбас уже не пускали. Дистрибуцію там контролював російський монополіст. Тому я й кажу, що Донбас готували під Росію ще з дев’яностих, і мені для цього не треба знати про війни місцевих бандюків із солнцевськими, і хто там кого підривав на стадіонах. Історія війни за книжковий ринок – це дзеркало нашої війни за незалежність. Уже станом на кінець 90 усім причетним було ясно, що головна проблема української книжки – це дистрибуція. Типова ситуація для тих часів: не прийдеш на презентацію – не купиш книжки”, – розповідає Оксана Забужко.
Головною проблемою української книжки була дистрибуція, яку повністю на 90 % опанували іноземці з держави-агресора.
“Типова ситуація для тих часів: не прийдеш на презентацію – не купиш книжки. Досі чується і читається в соцмережах: “А де можна купити вашу книжку?” Це фраза дев’яностих. Аж до Помаранчевої революції по українські книжки ходилося на “дві ятки на Петрівку””, – зазначила О. Забужко.
“Ці майданчики поволі “гасили”, це предмет окремого дослідження – як зачищалася преса, яка обслуговувала українську книжку інформаційно. Станом на 2014 рік українські медіа рекламували новинки від Прілєпіна, а Андрухович–Жадан–Забужко залишалися як от колись “укрАінская літєратура на ніжнєй полочкє”. Нас готували до повної зачистки під російський ринок. Тобто на початок війни наш ринок був на 90 відсотків російський. І росіяни, не сумнівайтесь, будуть повертатися, цю війну ще не скінчено. Вже зараз в інтернеті лізе реклама російських книжок на Якабу”, – підсумувала О. Забужко.
“Після Помаранчевої революції, у 2005 році, уряд Єханурова і міністр культури В’ячеслав Кириленко зробили потужну спробу кинутися на порятунок. Упровадили програму “Українська книга”. У її межах здійснювалися бібліотечні закупівлі, проводилися книжкові ярмарки в областях – багато де був свій “львівський форум”; якраз те, що зараз знову пробують робити активісти у великих містах.
Далі українська письменниця в інтерв’ю для ЛБ пригадує 2008 рік і розповідає, як уряд Юлії Тимощенко майже повністю знищує українську книжку. “На жаль, у 2008 цю програму закрив уряд Тимошенко. З 2009 обласні ярмарки зникли, лишився тільки Львівський форум. Українська книжка перестала бути доступною половині України. У мене є карта України, на якій 11 областей, куди українською мовою виданий 2010 “Музей покинутих секретів” не надходив. Там продавався лише російський переклад, видання АСТ 2013 р.
Довідка: За статистикою 2019 рік – це зростання тиражів україномовних книг, але тираж іноземномовної продукції падає всього на 3,8 %.
Згідно з даними державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, станом на 16 серпня 2021 видано 4723 друкованих одиниці українською мовою і 785 – іноземною російською. Водночас у 2020 році кількість українськомовних книжок – 4214, іноземномовних – 713. Через набуття чинності нових норм закону про функціонування української мови як державної, з 16 липня 2021 щонайменше 50 % назв книжок у крамницях мають бути українською, в порівнянні із сусідніми правовими державами, там стандарт 99 процент друкованої продукції виключно державною мовою.
За матеріалами LB.
Приєднуйтесь до OCD каналів на Facebook, Twitter, Instagram та YouTube.
